Днями друг попросив описати враження від роботи: “Я читаю твій блог, але ти пишеш про загальні речі. Мені цікаво, як тобі самому працюється.”
Інша людина питає: “Хочу йти вашим шляхом. Скажіть відверто: чи ви задоволені?”.
Разом з тим, тишком-нишком минуло шість місяців від початку моєї власної хірургічної практики. Отже, можу не лише поділитися враженнями, а і зробити деякі висновки.

Чи наші лікарі справді є найкращими у світі, у чому нас переконували протягом усього навчання? Чи ми маємо найголовнішу передумову появи таких фахівців: найкращу медичну освіту? 

Медична освіта не має закінчуватися разом з отриманням диплому. Лікар мусить підвищувати кваліфікацію протягом усього життя, а добре організована система — цьому сприяти. Яким чином це працює у США?

Добре відомо, що американська медицина є сучасною та високотехнологічною. Проте інший її аспект не є прикладом для інших: висока вартість послуг. У чому полягає причина, що економічний закон зниження цін в умовах вільного ринку не працює в американській охороні здоров’я?

Після здачі ліцензійних іспитів та отримання омріяного місця в американській резидентурі українські лікарі стикаються зі справжнім випробуванням — отриманням у Міністерстві охорони здоров’я листа-дозволу на виїзд, відомого під назвою Statement of Need.

Втрата країною інтелекту через еміграцію професіоналів несе велику шкоду, яка, проте, не є невиправною. Перед тим як обговорювати, що з цим робити, пропоную виробити правильне ставлення до проблеми.