Втрата країною інтелекту через еміграцію професіоналів несе велику шкоду, яка, проте, не є невиправною. Перед тим як обговорювати, що з цим робити, пропоную виробити правильне ставлення до проблеми.

Не важко зрозуміти, у чому полягає шкода від втрати професіоналів: замість втілення ідей на Батьківщині найбільш працездатна та креативна частина суспільства працює на інші держави. Але чи може виїзд фахівців за кордон нести будь-який позитив? Я вважаю, що так, але лише за однієї умови: реінтеграції цих людей в економіку держави.

Одним із найкращих прикладів використання закордонного досвіду має Китай. Щороку Піднебесна надсилає тисячі своїх студентів до Сполучених Штатів та інших розвинутих країн, де вони отримують освіту, беруть участь у дослідженнях та стажуваннях. Китайці розуміють, що інтеграція в сучасний цивілізований світ можлива в першу чергу через освіту, науку та високі технології.

Україна має дещо подібну до Китаю ситуацію, але з великою відмінністю: як правило, наші спеціалісти не повертаються до дому. Таким чином, виїзд інтелекту стає його невиправною втратою.

Більшість дописів на тему “втрати інтелекту” констатують лише цей негативний бік і, відповідно, пропонують два абсолютно нереальних варіанти вирішення:
– покращити життя в країні, аби люди не хотіли з неї їхати;
– обмежити виїзд для фахівців.

На даний момент ці обидва підходи є не лише утопічними, а й контрпродуктивними. Я впевнений, що замість намагань запобігти виїзду фахівців за кордон держава мусить думати, яким чином залучати людей із новими знаннями та закордонним досвідом до роботи вдома.

Останній рік продемонстрував дуже цікаву тенденцію: наша діаспора створила потужне лоббі, волонтерські організації змогли оцінити фінансову підтримку від великої кількості закордонних українців. Це є позитивним сигналом: діаспора підтримує зв’язок із Батьківщиною та бачить себе частиною України навіть за її межами. Задачею країни в цій ситуації є підтримати та правильно спрямувати цю енергію.

У попередньому дописі я розмірковував, який зиск Україна має від закордонних лікарів. Сьогодні я просто хочу наголосити: ми мусимо змінити своє ставлення до явища вільного переміщення професіоналів у сучасному світі. Замість застарілого радянського “як запобігти” треба думати, як з цього скористатися.

Держава мусить спонукати своїх молодих спеціалістів шукати закордонного навчання та досвіду. Разом із тим вона має стимулювати їх до повернення. Яким чином — викладу свої думки наступного разу.

—

З цієї теми пропоную почитати статтю з The Economist.
Основна думка: “Останні дослідження стосовно міграції знаходять підтвердження ідеї “brain gain”, що професійна міграція покращує рівень професіоналізма в країні-донорі.  “Recent studies of migration from countries as far apart as Ghana, Fiji, India and Romania have found support for the “brain gain” idea.“.

—

Якщо вам подобаються мої матеріали, будь ласка, підписуйтеся на розсилку, заповнивши форму у правому верхньому кутку.