Днями у Сан Франциско завершилася відома щорічна конференція з патології хребта North American Spine Society. Єдиний висновок щодо участі української делегації: її там не було. Не дивина, але все одно виникає питання: “Чому?”. Чи Україна взагалі має якийсь зиск від американських конференцій? Якщо так, то що робити, аби наші дослідження були на них представлені?

Чи нас справді не було у Сан Франциско?
В першу чергу я перевірив збірку доповідей. Окрім англомовних Австралії, Британії та Ірландії неможливо було не помітити данців, німців, бразильців, японців та, звісно, китайців. Проте жодної української доповіді. Декілька наших прізвищ, пов’язаних з лабораторіями та лікарнями у Штатах, але жодного з України.

З досвіду знаю, що наші дослідники роблять доповіді на Європейських конґресах. Але чому не США? Америка є одним із світових лідерів в медичній науці та інноваціях, тож її не можна просто ігнорувати. 

Отже, спробую відповісти на три запитання:
– Чи має Україна будь-який зиск від участі в американських конференціях?
– У чому причина відсутності України в США?
– Чи можливо змінити цю ситуацію?

Зиск від участі в американських конференціях має і країна в цілому, і самі науковці. Україні як ніколи потрібна публічність на всіх рівнях. Більш того, у стратегічному плані нам потрібно становитися частиною глобальної наукової громади; і не лише через експорт науковців, а через експорт знань та технологій. 

Для самих вчених міжнародні наукові заходи є джерелом нових ідей та контактів. Завдяки чудовому фінансуванню та організації американська наука знаходиться далеко попереду інших країн, навіть європейських. Конференції надають унікальну можливість побачити цю машину зсередини. 

Крім того, участь в них дозволить не лише знайти джерела фінансування досліджень, а і підвищити шанси на його здобуття. Аби отримати гроші на науку потрібно мати репутацію, що будується не за один день. Наявність у резюме доповідей на американських конференціях та публікацій в американських журналах демонструє фондам серйозний рівень ваших досліджень. 

Чому Україна не представлена на американських конференціях.
Впевнений, що причина не у відсутності української науки, як такої. 45-мильйонна країна напевно має дослідження, гідні міжнародного представлення. Також знаю із досвіду, що наші люди відвідують європейські конференції. 

Серед причин, не останню роль відіграє географія. До Штатів летіти довше та дорожче, ніж будь-де в Європі. Зареєструватися для участі у конференції, сплатити за переліт та проживання — все це є досить непідйомним тягарем для багатьох (в першу чергу молодих) українських лікарів та дослідників. 

Іншою причиною можуть бути необізнаність про можливості та острах перед чимось новим. 

Що може допомогти у цій ситуації?
Якби держава мала стратегічне мислення, як у Китаї, то вона знаходила та спонсорувала би найкращих науковців для відвідування таких заходів. Найближчим часом такої надії нема, тож доводиться покладатися лише на свої зусилля. 

Розуміючи роль фінансового компонента, я пропоную КОНКУРС.
Я зголошуюся за свій кошт оплатити реєстрацію, переліт та проживання тому, чию доповідь приймуть для презентації з трибуни під час однієї з наступних конференцій. Враховуючи, що гроші мої, дозволю собі встановити наступні умови.

Буде лише один переможець. Дослідження мають бути проведені на території України. З груп авторів приз отримає той, хто особисто представлятиме дослідження (див. далі). Я особисто куплятиму квитки та готель. Розглядатимуться лише американські конференції. Учасник не обов’язково має бути лікарем: інженери, біологи, статистики, фізіотерапевти, психологи або будь-хто інший може брати участь, якщо ваші дослідження приймуть для доповіді на вказаних конференціях.

Якщо буде декілька людей, чиї доповіді будуть обрані для презентації, рішення щодо переможця прийматиметься мною особисто з урахуванням рівня досліджень та попередніх умов. В такому випадку ми матимемо співбесіду по скайпу.

Умови для преможця:
– підписаний на розсилку цього блогу;
– брав безпосередню участь у проведенні досліджень;
– володіє англійською на рівні, достатньому для представлення результатів досліджень та відповіді на запитання аудиторії;
– володіє українською мовою аби розмовляти зі мною;
– учасник самотужки домовлятиметься з керівництвом на роботі або в учбовому закладі;
– не є професором (всі інші, від студентів до доцентів, можуть брати участь).

Я розглядатиму для участі наступні конференції (аби я сам міг відвідати):
– AAOS (American Academy of Orthopaedic Surgeons)
– NASS (North American Spine Society)
– CSRS (Cervical Spine Research Society)
– LSRS (Lumbar Spine Research Society)
– SRS (Scoliosis Research Society)

Можу розглянути й інші конференції, якщо вони мене зацікавлять. Прошу писати в коментарях. З радістю фінансово та організаційно підтримаю колег з інших спеціальностей, якщо вони хочуть долучитися.

На самих авторів покладається задача знаходження умов подачі заявок та матеріалів на конференції. Хто має запитання стосовно цього, може залишити коментар під дописом або написати мені емайл на sergiy.nesterenko@gmail.com.

 —

Якщо вам подобаються мої матеріали, прошу підписатися на розсилку блогу (у верхньому правому кутку на цій сторінці).