Я часто чую питання про влаштування лікарем в США. Численні розмови на цю тему та персональний досвід дозволили мені викарбувати загальну схему процесу, якою хочу поділитися з вами.
Спочатку дозвольте нагадати: я є послідовним українським патріотом і в питанні професійної еміграції бачу для країни більше переваг, ніж проблем. Про це я писав раніше (дивіться за цим посиланням і за цим). Плюс, я впевнений, що будь-хто має право сам вирішувати свою долю.
Отже, до нашої теми.
В першу чергу вам треба з’ясувати для себе, якими є ваші плани. Для когось це може пролунати дивно, але можливості для українських лікарів у Штатах не обмежуються лише складанням ліцензійних іспитів, вступом до резидентури з подальшим пошуком роботи за фахом. Існує багато різних шляхів, серед яких є наука, робота мед. сестрою або помічником лікаря (physician assistant).
Далі, великий вплив на ваші плани матимуть життєві обставини: чи ви є студентом-медиком, чи проходите українську інтернатуру? Скільки років працюєте лікарем? Чи маєте диплом мед. сестри? Чи маєте досвід в науці? Живете в Україні, Штатах або ще десь за кордоном? Якщо в Штатах, то якою є ваша візова ситуація? Скільки вам років? Чи маєте родину? Чи склали іспити або лише плануєте? Якою є ваша фінансова ситуація?
Якщо ви вирішили йти шляхом резидентури та працевлаштування лікарем, дозвольте поділитися найважливішим, на мою думку, компонентом. Ним є навіть не високий бал на USMLE (який, тим не менше, є дуже важливим), а зв’язки. Ситуація зі вступом до резидентури стає щороку складнішою. За чутками минулого року декілька сотень навіть американських випускників залишилися без місця в резидентурі. Тож, для потрапляння у престижні програми та спеціальності не достатньо просто подати документи і чекати на результат.
Це є фактом: по всьому світу навчальні програми обиратимуть знайомих людей, в яких вони впевнені. Це не є кумовством або корупцією: люди просто хочуть переконатися, що ви зможете працювати на належному рівні. Нагадую: американська резидентура є вкрай вимогливою, а резиденти є важливою складовою роботи лікарні. Тому програми не хочуть стикатися з ситуацією, коли доводиться їх відраховувати.
На які характеристики дивляться програми при відборі? Їх є декілька: людина має тяжко працювати, мати аналітичні здібності, аби приймати рішення у стресових ситуаціях та (часто) мати схильність до науки та (бажано) попередні друковані статті. Але головне, це бути приємною особою. Все це неможливо з’ясувати протягом двадцяти хвилин, що відводяться для інтерв’ю кожного з п’ятдесяти аплікантів. Саме тому у відборі програми покладаються на дуже важливий компонент — рекомендації знайомих. Тож, рекомендаційні листи від американських лікарів є надважливою вимогою.
Як я писав раніше, найнадійнішим способом завести знайомства є дослідницька робота. Таким чином, моя найбільша вам порада: якщо маєте час та можливості, шукайте місце у дослідницьких програмах, PhD або постдоку (postdoctoral research fellowship).
Іншим разом я розповім, як готувати важливі документи для резидентури: personal statement і резюме (CV).
—
Якщо вам подобаються мої матеріали, будь ласка, підписуйтеся на розсилку, заповнивши форму у правому верхньому кутку.
Я залишаю за собою право видаляти коментарі не за темою та образи.