Американська резидентура бузперечно дає можливість отримати найкращу в світі медичну освіту. Для тих, хто хоче потрапити до неї, у цьому пості я описую загальну схему дій, які потрібні для вступу. У подальшому я опишу процес крок за кроком та історію своєї підготовки до екзаменів.

Мій власний досвід показує, що для успішного здобуття місця в резидентурі потрібні три компоненти:
– документи,
– успішні екзамени та
– рекомендації.

Дуже важливим є візове питання, але воно стає актуальним вже після того, як вас прийняли до резидентури. Напишу про нього окремо – непогано його розуміти ще до початку всієї історії, аби правильно планувати свій час в українській інтернатурі та відпрацювання за місцем розподілу.

Документи
Найкраще – це отримати сучасні вимоги з офіційного сайту комісії зі справ випускників закордонних медичних шкіл, ECFMG.org. Документів там – цілий пакет. В загальних рисах, потрібне буде підтвердження вашого навчання в медичній школі (академії, унівенситеті, інституті – я все це називатиму школою), переклад диплому та ще деякі папери.

До речі, офіційне підтвердження з медичної школи буде потрібне декілька разів під час вашої кар’єри в США. Тому, старайтеся залишити гарні стосунки з міжнародним відділом (і не тільки тому: звикайте до гарних стосунків з іншими – на заході всі – майже всі – поводяться дуже чемно).

Екзамени
Як мінімум ви мусите мати Step 1, Step 2 CK (Clinical Knowledge) та Step 2 CS (Clinical Skills). Перші два можна складати деінде: Турція, Естонія чи десь ще (я цього не знаю, бо все робив у Штатах). Для клінічні навичок мусите приїхати до Штатів.

Раніше для підтвердження рівня англійської треба було складати TOEFL. Зараз його замінили на Step 2 CS, під час якого ви спілкуєтеся з акторами в ролі пацієнтів, які оцінюють ваші мовні здібності.

Степ 3 не є обов’язковим для вступу до резидентури. Його можна скласти вже перебуваючи там. Проте, його наявність може вам дозволити претендувати на візу Н1В. Вона дає певні переваги: не треба отримувати дозволу в українському міністерстві охорони здоров’я та, якщо ви захочете затриматися в Штатах після закінчення резидентури, не треба відпрацьовувати два роки в своїй країні – але про це напишу іншим разом. До того ж, складання екзамену під час резидентури – це той ще головний біль. Тому старайтеся позбутися цього вантажу ще до початку резидентури.

Третій компонент: рекомендації з попередньої роботи чи місця навчання.
У цій країні їм приділяється дуже велика увага. На відміну від нашого пост-соціалістичного табору, рекомендації не підписують не дивлячись. Звичайно будь-хто з ваших керівників пише рекомендації сам та вам їх навіть не показує: або ви отримуєте лист у закритому конверті, або його надсилають безпосередньо за місцем вимоги. Тому турбуватися про написання листа вам не потрібно. Чим треба опіклуватися, то це про своєю гарною репутацією, бо рекомендації завжди пишуться відверто. Ніхто не стане ризикувати власним іміджем задля вашого працевлаштування.

Як виглядає “сильний” рекомендаційний лист, я напишу окремо. Просто запам’ятайте, що не всі листи однакові. Однак, все одно краще мати посередній лист, ніж не мати жодного – без них у вас просто не приймуть документи. Це означає, що коли ви не маєте американського досвіду роботи, просіть про рекомендації в Україні.

Як здобути рекомендації від американських лікарів? Декілька шляхів: ротація під час медичної школи, наукова діяльність в Штатах, клінічні ординатури (fellowship). Плюс, існують програми ротацій, що дозволяють іноземним медикам отримати клінічний досвід в Штатах та отримати рекомендаційний лист. Найчастіше вони є платними, проводяться під керівництвом натуралізованих іноземців, звичайно індусів. Подивіться також на сайті та форумі російськомовних лікарів.

Найкращий спосіб отримати рекомендації, як на мене: через наукову діяльність у США. Про це – також окремий допис.