Зараз я знаходжуся на міжнародних курсах з хірургії хребта у Клівленді, де мав змогу поспілкуватися з ізраїльскими хірургами. “О! Ви з України! Ми постійно приймаємо українських пацієнтів, які приїздять через програми медичного туризму”, вигукнув нейрохірург з Тель Авіва. “Єдине, що мене бентежить”, продовжив він, “це те, що люди, яких настрахали в Україні, що їх паралізуватиме, якщо не провести операцію, насправді часто взагалі не потребують операції”.

“Так”, відповів я йому, “нажаль трапляється таке, що наші лікарі виставляють діагнози, аби лише прооперувати”.

Друзі, чи ви читали цю статтю: “Врачи наживаются на лжедиагнозах*”? Автор розповідає, як українські лікарі виставляють завідомо неправильні діагнози, аби лише виписати дороге лікування або направити на операцію.

Прошу зрозуміти мене правильно. Я справді зараз знаходжуся у кращому матеріальному становищі, ніж більшість українських колег. Хтось може навіть звинуватити мене у тому, що я відірваний від реальності. Але я все одно не можу погодитися і ніколи не погоджуся з такою неетичною поведінкою. Страхати пацієнтів будь-чим, чи раком, чи параличем, аби лише змусити їх прооперуватися є неподобством, огидним та ганебним явищем.

Чи є такі випадки в Штатах? Так, трапляються. Але вони засуджуються в медичному середовищі і тому не є мейнстрімом, на відміну від України. Американська медицина у значно більшій мірі побудована на етичних принципах, ніж у нас на Батьківщині.

Подібні випадки все більше переконують у необхідності тотальної переатестації українських лікарів. Перепрошую, колеги, але серед нас є дуже багато тих, хто мусить мити машини, а не лікувати людей.

* не впевнений, що це є посиланням на оригінал статті; прошу автора написати мені, якщо ні (sergiy.nesterenko@gmail.com)

—

Якщо вам подобаються мої дописи, будь ласка, підписуйтеся на розсилку у правому верхньому кутку.