На відміну від терапевтичних спеціальностей, однією з найбільних складностей організації приватної хірургічної практики є доступ до операційної та хірургічних палат. В Україні більшість цих активів належать державним лікарням. Тож, приватним хірургам треба домовлятися саме з ними. Через неврегульованість цих відносин доводиться шукати зв’язки, домовлятися про аренду з головними лікарями та завідувачами відділень. Відсутність зрозумілих правил є одним із стримуючих факторів розвитку медичного бізнесу.

Дозвольте у цьому дописі розповісти, як ці відносити відрегульовані в США. Тут все є прозорим, зрозумілим та виграшними для хірургів, лікарень, і, у підсумку, для пацієнтів.

Однією з особливостей фінансування американської медицини є те, що робота хірурга, анестезіолога, час в операційній та перебування на поверсі лікарні сплачуються окремо. Тож, кожен учасник лікувального процесу зацікавлений в успіху інших. Хірургу не треба пробиватися через стіну нерозуміння, бо лікарні хочуть отримати якомога більше операцій і, відповідно, грошей від страхових компаній.

При такій організації клієнтами шпиталів є не лише пацієнти, а і лікарі, завдяки яким пацієнти отримують процедури у цьому закладі, а не в конкурентів. Тому лікарні зацікавлені створювати найкращі умови для хірургів, аби ті робили операції саме в них. Якщо у вас не відремонтоване відділення, якщо там працює недружній персонал, якщо через санітарні недоліки у вас підвищені інфекційні ускладнення, ви ризикуєте втратити клієнтів.

Хірург може оперувати у будь-якій лікарні, де він має так звані клінічні привілеї (clinical privileges). Процес отримання цих привілеїв є стандартизованим: ви маєте подати на розгляд комітету з клінічних повноважень (Credentials committee) набір документів, що включає медичну ліцензію, довідку про щеплення та рекомендації від колег.

Після отримання привілеїв разом з правом робити операції та госпіталізовувути пацієнтів, ви отримуєте доступ до всіх ресурсів лікарні, включаючи електронні призначення та історію хвороби.

В Україні переведення лікарень на більш зрозумілі фінансові рейки дозволить не лише покращити їхнє оснащення, а і дасть можливість розвивати приватний сектор, створити конкурентне середовище, залучати більше молодих талановитих хірургів і таким чином підвищити рівень надання послуг.

Якщо хтось краще за мене розуміє, на яких юридичних підставах це зараз здійснюється в Україні та яким чином це можна змінити, я буду вдячний за коментарі.

—

Якщо вам подобаються мої дописи, будь ласка, підписуйтеся на розсилку у правому верхньому кутку.