Кожен медичний працівник у США проходить навчання з серцево-легеневої реанімації (CPR — cardiopulmonary resuscitation). Тож, коли настає час, навички, доведені до автоматизму, дозволяють врятувати чиєсь життя.

Чи при вас коли-небудь помирала людина? Чи ви знаєте послідовність дій, аби врятувати чиєсь життя? Чи ви знаєте, які препарати підвищують шанси на виживання? Чи потрібно інтубувати та коли? Чи ви тримали в руках дефібрілятор?

Статистика з сайту Американської Асоціації Серця (АНА — American Heart Association) показує, що якісні реанімаційні заходи вдвічі або втричі підвищують шанси на виживання. Тому американці проводять інтенсивну роз’яснювальну роботу серед населення, аби навчити їх хоча б елементарним навичкам, що дозволять підтримувати життєдіяльність до прибуття допомоги. Подібні заходи відбуваються і в інших країнах Заходу. Ось приклад інформаційної кампанії з Британії:

Стосовно Україні, пропоную почати навіть не з пересічних громадян, а з медичних працівників. Чи кожна медична сестра знає, що робити, коли пацієнт падає непритомний? Як щодо кожного лікаря? Чи кожен знає відповіді на запитання на початку цього допису?

Досить показовим є випадок, що стався декілька років тому в західній Україні. На якихось урочистих заходах брала участь місцева медична верхівка з обласного відділу охорони здоров’я та медичні світила. Комусь з керівництва відділу стало зле. Людина знепритомніла, і все, що змогли зробити медики, які його оточували, це розстібнути комір, поливати водою та кричати: “Васю! Васю!”. Вася помер, не дочекавшись якісних реанімаційних заходів.

Чи ця ситуація краща у Сполучених Штатах? Так, краща. Згідно з інформацією від AHA, в той час, коли з людей з гострою серцевою недостатністю, що сталася поза лікарнею, виживають лише вісім відсотків, показники виживання в лікарнях — від 20 до 50. Непогано, якщо врахувати, що йдеться про життя або смерть. Скільки цей відсоток становить в Україні?

Яким чином можна організувати навчання серцево-легеневій реанімації? Як завжди, не треба вигадувати чогось нового. Для початку можна лише подивитися, як це роблять за кордоном. Проходження курсів CPR та отримання сертифікату є обов’язковим для кожного лікаря та медичної сестри — без нього просто не приймуть на роботу. Після того, підтримання навичок вимагає проходження курсу та ресертифікації кожні два роки. Крім медичних працівників ці курси є обов’язковими для парамедиків: співробітників швидкої допомоги, пожежників та поліцейських.

Курси мають два рівня складності — BLS (Basic Life Support) та ACLS (Advanced Cardiovascular Life Support). BLS навчає правилам непрямого масажу серця, штучного дихання та використання дефібрилятора, ACLS — використання медичних препаратів, виявлення та корекції причин зупинки серця.

Теоритичну частину можна пройти онлайн на сайті АНА. Отримання ж сертифікату вимагає відпрацювання та здачу практичних навичок в класі з інструктором. Великі медичні центри звичайно мають своїх інструкторів, проте, більшість людей проходять навчання у невеликих центрах, які отримують ліцензію від American Heart Association.

Більше інформації з цього питання можна знайти на сайті American Heart Association.

—

Якщо вам подобаються мої матеріали, будь ласка, підписуйтеся на розсилку, заповнивши форму у правому верхньому кутку.